Велика лаврська дзвінниця
Рельєф-триптих з зображенням Богородиці, прпп. Антонія і Феодосія Печерських
Рельєф-триптих із зображенням Богородиці Оранти з преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими
Унікальна пам’ятка історії, образотворчого мистецтва та палеографії XV ст, виготовлена на згадку про відновлення Успенського собору за останнього удільного київського князя Симеона Олельковича у 1470 р. У центрі композиції – зображення Богородиці Оранти (55,63×40,05 см), обабіч неї – постаті пристоячих: ліворуч – прп. Феодосія (48,95×37,83 см), праворуч – прп. Антонія Печерського (48,95×37,83 см). На триптиху міститься напис: “Основана бысть церковь Пресвятыя Богородица Печерская на старом основаніи при великом короли Казимире благоверным князем Семеном Александровичем, отчичемъ кіевском, при архимандрите Іоанне”.
На думку дослідників, рельєф, вирізьблений на суцільній плиті пірофілітового сланцю, первісно містився у центральній апсиді Успенського собору. Під час поновлення останнього після пожежі 1718 р. його зняли, розділили на три частини, і в середині XVIII ст. встановили над вхідними дверима першого ярусу новозбудованої дзвіниці. Над західними дверима розташували рельєф Богородиці, а рельєфи преподобних – над північним та південним входами. Так прпп. Антоній та Феодосій правицями вказують на дім Божої Матері – Успенський собор і ніби запрошують нас увійти до побудованого їхніми зусиллями храму.